Збірка на Intel Core i9-14900KF з GeForce RTX 4080 SUPER: у пошуках захмарних 540 FPS!

Наприкінці минулого року компанія ASUS представила привабливу новинку для усіх затятих геймерів і кібер-спортсменів - монітор із частотою 540 Гц.

Нам стало цікаво, а чи не чергова це валіза без ручки і чи зможе сучасна, майже топова ігрова система, витягнути такий фреймрейт? У цьому огляді ми і спробуємо відповісти на це питання.

ASUS ROG Swift Pro PG248QP – саме так називається дисплей, яким тепер будуть марити професійні гравці усього Світу. Діагональ він має консервативну – 24,1 дюйми з роздільною здатністю 1920 на 1080 пікселів та матрицею TN-типу, яка отримала фірмову назву Esports-TN, скорочено E-TN.

Його швидкісні характеристики не обмежуються лише високою частотою оновлення у більш ніж пів тисячі герц. На місці і короткий час реакції матриці при переході між відтінками сірого на рівні 0,2 мс і технологія Ultra Low Motion Blur другої версії. Остання відповідає за усунення мильного ефекту у динамічних сценах за допомогою стробування підсвітки на максимальній частоті оновлення.

При цьому сама підсвітка вмикається тільки тоді, коли всі пікселі об’єкту, що рухається, мають правильний колір. З інших важливих особливостей, без яких високочастотний геймінг має мало сенсу, відмітимо підтримку NVIDIA G-SYNC та технології NVIDIA Reflex Analyzer.

Пікову яскравість цього монітору заявлено таку, що відповідає величині 400 кд/м² з відповідністю сертифікату DisplayHDR 400. Контрастність теж достатньо висока як для цього типу матриці - 1000:1. Та і з кольоровою гамою такожвсе добре, бо нам обіцяють 125-відсотковий охват стандарту sRGB.

Має пристрій і унікальні «смаколики» для підвищення комфортності використання, такі як, інноваційна підставка з висувними ніжками та вбудований звуковий кодек ESS, який може видавати 32-розрядний PCM звук із частотою дискретизації 384 кГц.

Розкрутити FPS на максимум і досягти цільової герцовки ми вирішили за допомогою зовсім новенької та розігнаної на додаткові 120 МГц по чипу відеокарти.

Мова йде про ASUS ROG STRIX GeForce RTX 4080 SUPER GAMING OC. Розміри прискорювача просто вражають – майже 360 мм у довжину та 3,5 слоти у товщину.

Вага – приблизно 2,5 кг і компенсувати її негативний тиск на порт PCI-E повинна комплектна підпірка-викрутка.

Більшу частину карти займає великий алюмінієвий радіатор, який пронизують 7 теплових трубок різної товщини. З GPU вони контактують через теж не маленьку випарну камеру. Продув доручено трьом 105-мм вентиляторам Axial-tech, які і зупинятись можуть при невеликому навантажені і в різні боки крутитись для оптимізації повітряних потоків.

Цікавою фішкою є додаткові роз’єми FanConnect II на друкованій платі, за допомогою яких можна підключити до двох корпусних вентиляторів і керувати ними через PWM. Поціновувачів яскравих відчуттів карта теж не розчарує своєю ARGB-підсвіткою логотипу на торці і круговим обідком смужок у правій частині пристрою.

Щоб загрузити відеокарту роботою по максимуму ми обрали процесор із топового сегменту - Intel Core i9-14900KF. На його борту не має вбудованої графіки, що у нашому випадку більше плюс, аніж мінус.

Оперує процесор 8-ма швидкими та 16-ма повільними ядрами із загальною кількістю потоків, завдяки Hyper-Threading, у 32 шт. Робочі частоти цього CPU лежать у діапазоні від 2,4 до 4,4 ГГц для енергоефективних і від 3,2 до 5,6 ГГц для продуктивних ядер. Якщо можливостей системи охолодження достатньо, то частота останніх може підійматись і до 6 ГГц.

За наданий на тест процесор дякуємо магазину CompX.ua, в якому Ви знайдете широкий асортимент різноманітної комп’ютерної техніки по приємним цінам. А для бажаючих вигідно оновитися є програма Trade-In.

Материнську плату під такий «камінець» ми підібрали теж потужну та функціональну - ASUS ROG MAXIMUS Z790 HERO на однойменному чипсеті від Intel. Її 21-фазної системи живлення із спарених 90-амперних силових модулів вистачить із запасом для будь-якого сучасного CPU.

Нагрів від зони VRM відводить масивний радіатор L-образної форми із тепловою трубкою, який плавно та стильно поєднується із кожухом панелі зовнішніх портів.

На останньому, до речі, присутня підсвітка з назвою серії та моделі, яка виглядає цікаво - не кричуще та в міру яскраво. Розширити можливості тимчасового зберігання даних до 192 ГБ можна за допомогою чотирьох роз’ємів DDR5, які підтримують ОЗП із робочою частотою понад 7800 МТ/с в OC режимі.

Слотів розширення на платі три і всі вони повнорозмірні. Два з них армовані і мають підтримку PCIe 5.0, а один беззахисний і відповідає стандарту PCIe 4.0 з 4-ма лініями. M.2 накопичувачів сюди можна підключити аж до 5-ти штук. При цьому всі слоти мають інтерфейс PCIe 4.0 x4. Підтримка більш швидкісного стандарту теж можлива, але для цього доведеться використати комплектну плату-перехідник ROG Hyper M.2 та вставити її в один із слотів PCIe 5.0.

З інших приємностей на борту Wi-Fi 6E, Bluetooth 5.3, Thunderbolt 4-ї версії та фронтальний USB Type-C із підтримкою швидкої зарядки Quick Charge 4+. Окремого згадування заслуговує аудіокодек ROG SupremeFX ALC4082 та ЦАП з інтегрованим підсилювачем ESS ES9218, поєднання яких, забезпечує відтворення звуку з роздільною здатністю 384 кГц 32 біти.

Охолоджувати процесор будемо новинкою – 360-мм РСО ASUS ROG STRIX LC III 360 ARGB. Основними змінами у порівнянні з попередніми моделями лінійки є нова помпа від Asetek другої ревізії сьомої генерації та оновлена мідна контактна пластина. За запевненням виробника, ці два апгрейди дозволяють збільшити розсіювання тепла на цілих 100 Вт та тримати температуру CPU у трішки комфортнішому режимі.

Не обійшлось тут і без інновацій – верхня частина водоблоку кріпиться до нижньої за допомогою магнітів, що у свою чергу, дозволяє обертати її на 360 градусів. Зроблено це для того, щоб усю необхідну інформацію на вбудованому у верхню кришку дисплеї, можна було роздивлятись під необхідним кутом.

Задачу продуву радіатора покладено на 3 фірмові ARGB-вентилятори з антивібраційними вставками. Останні забезпечують повітряний потік на рівні 70 CFM із рівнем шуму не більше ніж 36 дБА. Встановити водянку можна на усі актуальні платформи, включно з найновішим LGA 1700 від Intel та AM4 і AM5 від AMD.

Оперативну пам’ять ми використали швидку і з великим об’ємом - Kingston FURY Renegade DDR5 RGB 7200. Це небінарний комплект із двох модулів по 24 ГБ.

А тут просто уточнимо, що працює оперативка на частоті 7200 МТ/с з таймінгами 38-44-44 при напрузі 1,45 В. Так, комплект звичайного обсягу був би крапельку швидшим, але такого у нас не знайшлося у чорному кольорі, а збірка у нас як раз темненька з акцентом на підсвітку.

SSD-шку ми обрали з тієї ж серії - Kingston Fury RENEGADE на 2 ТБ з інтерфейсом PCI-E 4.0 x4 та комплектним алюмінієвим радіатором. Це найшвидший накопичувач, який на момент тестування був у нашому тестлабі і він як раз вписався у поточну не тривіальну збірку. Його обсягу цілком достатньо для усіх сучасних ігор та застосунків, а швидкості зчитування та запису даних на рівні 7300 та 7000 МБ відповідно не змусять довго чекати завантажень до ОЗП.

Живлення системи ми доручили 850-ватному ASUS ROG THOR PLATINUM II . В ньому використовуються тільки якісні компоненти у поєднанні з японськими конденсаторами, що у підсумку виводить ККД пристрою до відповідності сертифікату ефективності 80 PLUS Platinum.

Працює джерело в діапазоні напруги від 100 до 240 В, має одну потужну лінію +12 В на всі 850 Вт та відповідає новітнім стандартам ATX 3.0 та PCI-E 5.0.

Про охолодження пристрою піклується 135-мм вентилятор Wing-blade з подвійним кульковим підшипником та функцією Fan Stop при низькому навантажені. До речі, нам вже випала можливість протестувати аналогічну модель на 1000 Вт, тому залишимо посилання на огляд.

Зібрати усі компоненти до купи дозволив важкий 18-кілограмовий ASUS ROG STRIX HELIOS з товщиною стінок 0,9 мм. Корпус має стильний зовнішній вигляд з прозорими боковинами із загартованого скла, незвичною фронтальною панеллю з ARGB-підсвіткою та тканинними ручками, які здатні витримати до 50 кг ваги. Особливого шарму додають і зовнішні поверхні, які виконані із шліфованого алюмінію.

Вмістити шасі може навіть дуже великі материнки з форм-фактором E-ATX, а довжина видеокарти та висота процесорного кулера можуть сягати 450 та 190 мм відповідно. В комплекті передбачено чотири 120-мм вентилятори і їх невпинною роботою можна керувати за допомогою вбудованого 6-портового концентратора.

А для того, щоб пил не осідав всередині, фронтальну, нижню та верхню панелі оснащено змінними пиловими фільтрами. Збирати систему у цьому кейсі було одним задоволенням, бо і усі краї поверхонь добре оброблені і кабель-менеджмент продуманий до дрібниць.

Прогрів

З «начинкою» ознайомились. Час переходити до збірки та тестування.

І почнемо із прогріву.

У спокійному режимі температурні параметри CPU та GPU нічим особливим здивувати не змогли. Перший прогрівся до 35°C, другий до 36°C на чипі та до 40°C на відеопам’яті. Результати відмінні, шуму від системи чутно не було.

А от під стресом у FurMark, без встановлених лімітів, процесор нагрівався до 100-104°C з піковим енергоспоживанням у неймовірні 300 Вт. І, нажаль, навіть обрана продуктивна РСО не впоралась з таким навантаженням. Відеокарта ж навпаки продемонструвала зразкову температурну стабільність і нагрілась на GPU до 63°C, а на VRAM і того менше – до 58°C.

У ігрових сценаріях ситуація наступна. З нагрівом Core i9-14900KF стало краще, але далеко до ідеалу. Споживання може доходити до 250 Вт у процесорозалежних тайтлах, що підіймає температуру до 80-90°C. Все б нічого, гріється і грець з ним, головне що не тротлить. Але на цьому моменті у чатик входять вентилятори системи охолодження і добре нагадують про себе максимальними обертами з відповідним шумовим дискомфортом. Згадуючи про відеокарту слід відмітити, що в іграх температури підросли до 66°C як на GPU, так і на VRAM, що в цілому теж дуже гарний результат, який супроводжував мінімальний шумовий фон від вентиляторів.

Синтетика

Після температурних замірів перше що ми зробили – прогнали збірку через набір синтетичних тестів, які Ви зараз бачите на екрані. Усі бенчмарки було пройдено з максимальною стабільністю системи і тепер Ви можете використовувати та порівнювати отримані результати на Ваш розсуд.

Ігри

Нарешті переходимо до найцікавішого – спробуємо вижати 540 FPS у іграх. При цьому сфокусуємось саме на кіберспортивних дисциплінах, бо саме вони є цільовим призначенням піддослідного монітора і збірки. Налаштування постараємось виставляти мінімальні, щоб знову ж таки виконати поставлену задачу усіма можливими способами.

І перша ж гра – Apex Legends зламала усі наші плани. За замовчуванням, рушій цього шутера не працює з частотою кадрів вищою за 144 FPS. Проте за допомогою командного рядка це обмеження можна зняти і … впертись вже у максимальне обмеження рушія, яке знаходиться на рівні 300 FPS. Тому тут ми не стали сильно паритись та виставили Ultra налаштування графіки, з якими поточна збірка впоралась граючись і без помітних просадок. Геймплей у цьому випадку можна охарактеризувати як зразковий.

Так, ми не встояли перед спокусою протестувати піддослідну збірку і монітор у деяких AAA проектах і саме тому Ви зараз спостерігаєте на екранах Avatar: Frontiers of Pandora. На мінімалках, з генератором та апскейлером в «ультрапродуктивному» режимі, досягнути цільвої частоти у 540 FPS, нажаль, не вдалося. Середній лічильник ніяк не хотів підійматись вище 370 FPS при цьому як не дивно, якість картинки на таких налаштуваннях, виглядала досить непоганою.

Повністю аналогічні графічні налаштування у Call of Duty: Warzone теж не змогли наблизити нас до поставленої мети, хоча слід визнати, що до фінішу було недалеко. Моніторинг нарахував середні 400 FPS з невеличкими просадками до 380. Цікава деталь, яку вдалося помітити у цьому тайтлі – «ультрапродуктивне» масштабування зображення призводило до неприйнятної для геймплею чіткості картинки. Але увімкнення фрейм генератора, не тільки підвищило частоту кадрів, а й повернуло деталізацію до більш-менш прийнятного рівня.

У Counter-Strike 2 досягти цілі нам вдалося тільки в ідеальних умовах – без ботів і реальних гравців. Якщо ж до ігрового процесу додати останніх, то частота кадрів навіть на мінімалках падає в півтора-два рази – до 370 FPS в середньому. Проте і з такою частотою і налаштуваннями задоволення від гри знаходиться на високому рівні як у плані продуктивності, так і якості картинки.

Ще однією грою, яка попала у тест заради цікавості була Cyberpunk 2077. Тут ми отримали середні 280 FPS на Low пресеті з генератором кадрів. Під час тесту нас не полишало відчуття, що система впирається у якийсь компонент, але чого саме їй не вистачало, визначити не вдалося. Також з незвичностей виділимо те, що активація DLSS абсолютно ніяк не впливала на продуктивність гри, а тільки замилювала картинку на низьких пресетах.

Ще одне фіаско, напряму пов’язане з рушієм чекало нас у Diablo IV. Так, і в цій грі є обмеження максимальної частоти кадрів на рівні 400 FPS. Їх піддослідна система змогла витягнути навіть на «високій» якості картинки зі «збалансованим» апскейлером та активованим кадровим генератором. З «якісним» DLSS або Ultra пресетом графіки були просідання під час використання заклять, а генератор без масштабування не зміг підняти продуктивність до більш ніж 360 FPS.

Не змогли ми насолодитись заповітними цифрами на лічильнику кадрів і у Dota 2, знову ж таки через планку обмеження рушія у 240 FPS. Тому було обрано «дуже високу» якість картинки з якою система впоралась досить легко, правда при цьому чомусь частота кадрів увесь час крутилась біля позначки у 230 FPS і мінімальний пресет графіки ніяк не впливав на підвищення частоти до 240-ка кадрів.

Майже впоралася із завданням поточна збірка у шутері The Finals. Середня частота кадрів, яку вдалося зафіксувати - 460 FPS. Були задіяні і фрейм-генератор, і DLSS у максимально продуктивному режимі і повзунки пересунуті максимально ліворуч. Проте повністю придатними для комфортного геймінгу такі налаштування можна назвати з натяжкою. Бо масштабування зображення призводило до дратуючого мерехтіння деяких поверхонь ,та й чіткість картинки постраждала дуже сильно.

Fortnite теж не вписався у рамки поставленої задачі. Тут нам не вдалося підняти оновлення дисплею до більш ніж 400 середніх FPS. При цьому на різних локаціях і з різними умовами освітлення, в залежності від часу доби, частота кадрів могла «плавати» у діапазоні 30-35 FPS. Можливо досягти 540 кадрів нам допоміг би апскейлінг зображення, але у цьому тайтлі, нажаль, він абсолютно ніяк не впливав на продуктивність.

Мультиплеєрна частина Halo Infinite теж розвела руками на наші забаганки і видала середню частоту оновлення дисплею на рівні 330-ти FPS. Результат міг би бути вищим, але нажаль, цей проект не підтримує ні DLSS ні фрейм-генератор, з ними звісно було б по веселіше. Та незважаючи на ці обмеження, ми все ж спробували масштабувати зображення за допомогою драйверу, проте і тут нас чекало розчарування – частота піднімалась несуттєво, проте відчутно падала чіткість зображення.

Не показала піддослідна система завітну частоту і у Hunt: Showdown на мінімалках. Під час пробіжки тестовим відрізком, моніторинг нарахував середні 283 FPS. На початку поточного року розробники обіцяли перевести гру на нову версію рушія з підтримкою DirectX 12, FSR2 та Direct Storage, але поки що, нажаль, цього не трапилось. Тож чекаємо.

Нарешті настав час відкорковувати шампанське. У Overwatch 2 ми отримали середній лічильник у 564 FPS і для цього навіть графічні налаштування знижувати не довелося – зупинились на Ultra. Теоретично, частота кадрів могла бути ще трішки вищою, бо планка обмеження зафіксована рушієм гри на рівні 600 FPS і інколи було помітно, що здолати її не є можливим.

Найкращій рівень продуктивності у PUBG ми отримали при використанні API DirectX 11. З дванадцятою версією щось у нас не склалось, бо і частота кадрів падала помітно і негаразди у вигляді лагів та посмикувань з’являлися. Однак і правильно обраний API з мінімальними параметрами графіки не допомогли нам отримати бажану частоту. Середній лічильник ніяк не хотів виходити із зони комфорту у 250 FPS і можемо припустити, що тут ми знову зустрілись із нажаль невідомими нам обмеженнями, або нестачею чогось, не знаємо чого.

У Rainbow Six: Siege завітну частоту нам вдалося отримати тільки в ідеальних умовах – без ботів та гравців. При цьому FPS сягав позначки 700 на максимальних налаштуваннях графіки з увімкненим за замовчуванням 50-відсотковим масштабуванням зображення. Проти реальних опонентів геймплей, нажаль, красиво записати не вдалося. А як додати ботів після останніх змін у грі, ми і взагалі не розібрались. Можливо цю опцію просто видалили? Підкажіть, будь ласка, у коментарях.

Ще одним тайтлом якому вдалося таки видати 540 FPS, виявився Valorant. І навіть високі налаштування картинки, не змогли стримати потужність піддослідної системи, яка тут змогла вивезти просто космічні 638 FPS на середньому лічильнику.

Підсумки

Отже, поки що можна сказати, що частоти піддослідного монітору ASUS ROG Swift Pro PG248QP виявилось м’яко кажучи занадто для актуальних онлайн проектів.

У більшості випадків навіть така потужна зв’язка як Core i9-14900KF у парі з RTX 4080 SUPER змогла забезпечити лише приблизно вдвічі меншу кількість кадрів на мінімальних налаштуваннях графіки. Виключенням стали Valorant та Overwatch 2, тож прихильникам цих двох проектів є над чим подумати.

Що ж до самого монітору, то він нам сподобався. Виглядає класно і незвично. А від TN матриці залишилась тільки назва, завдяки широким кутам огляду, кольоровій гамі та високим показникам яскравості та контрастності.

Обраний процесор Intel Core i9-14900KF засмутив своїми високими температурами. Сподіваємось, колись у наступних матеріалах, нам таки вдасться дізнатись, яка ж система охолодження впорається з його гарячим норовом без вимикання лімітів споживання.

Про материнку ASUS ROG MAXIMUS Z790 HERO можемо сказати, що це дійсно топовий продукт як по зовнішньому вигляду так і по елементній базі, охолодженню та функціональності.

Відеокарта ASUS ROG STRIX GeForce RTX 4080 SUPER GAMING OC на скільки вразила своїми габаритами на стільки ж і низькими температурами, що не дивно враховуючи пряму залежність першого фактора від другого.

Головною позитивною особливістю блоку живлення ASUS ROG THOR PLATINUM II можна назвати його непомітність. Систему живив стабільно і не нагадував про своє існування великими обертами вбудованого вентилятора.

По корпусу ASUS ROG STRIX HELIOS. Явних мінусів знайти нам не вдалося. Збирати систему з великою РСО у ньому було легко та комфортно. Хоча, чесно скажемо, 18 кг – не для кожного підйомно.

Автор: Олексій Єрін